Однією з візитних карток Різдва і Нового року в Греції є всіма улюблені солодощі - «засніжені» цукровою пудрою курабье́ і солодкі медові меломака́рона, перед якими просто неможливо встояти, вже не кажучи про те, що для грецького народу їх смак асоціюється з Різдвяними та Новорічними святами.

Не менш цікавим є і походження назв цих солодощів.

• Курабье - мигдальне печиво з цукровою пудрою

Згідно з даними, зібраними Дімітрісом Стафакопулосом, музикознавцем, адвокатом і доктором історії розвитку соціології Афінського університету Па́нтіо, в слові «курабье́с», що звучить на азербайджанському як qurabiya, а на турецькому - kurabiye, два кореня: kuru - сухий і biye - печиво (біско́то).

Однак, найменування biscotto, уживане в сучасній італійській мові зміцнилося тільки в Середні століття, походячи від латинського слова bis-cuit (biscuit / бісквіт), що, у свою чергу, означає «випечений двічі», маючи на увазі під собою метод подвійної випічки, що використовувався аби уникнути швидкого псування хлібопродуктів, призначених, особливо, для солдатів і моряків. Цікаво, що давньогрецькою мовою слово це звучало як «ді-пірон» - «двічі обпалений», тоді як відоме всім cookies, застосовуване в англійській мові, має фламандське / голландське походження.

Латинське bis-cuit поширилося в Азії венеціанськими купцями, де зміцнилася його спотворена форма у вигляді biya / biye, яке, з'єднавшись з рідним для місцевих жителів qura / kuru, дало в результаті змішане латино-східне qurabiya / kurabiye. Пізніше воно повернулося на Захід, отримавши в еллінізованій формі вид «курабьес» зі значенням сухого печива з мигдалем, посипаного цукровою пудрою, нагадуючи всім про сніг і майбутні свята зими.

• Меломака́рона - шматочок медового пирога насолоди

У слова «меломака́рона» давньогрецьке походження, незважаючи на те, що при його звучанні всім на розум моментально приходять італійські макарони...

У свою чергу, «макаронія» походить від давньогрецького слова «макаріа», яке позначало не що інше, як «псіхопіту», тобто «пиріг для душі» - частина хлібного виробу у вигляді сучасного меломакарона, яке в ті часи підносили після поховання.

Вже пізніше, коли при випічці макаріа стали поливати медовим сиропом, до слова приплюсувати інше слово - «ме́ли» (мед), давши в результаті нове поняття: медову макаріа або меломакарона, яке і закріпилося у грецькій традиції, особливо серед жителів Малої Азії, як солодощі 12-ти святкових днів (Додекаімеро) - від Різдва до водохресного освячення води (Різдвяні святки).

До речі, солодощ ця відома у греків і як «фінікіа». Що стосується латинян і пізніше італійців, то вони використовували слово "макароніа" як maccarone, яке згодом стало позначати всі види макаронних виробів.

Примітно, що, починаючи з Середньовіччя, у Франції та Англії, один з видів мигдалевого печива називалося «macaroon» (відоме сьогодні «макарон»).