На острові Корфу, який до цих пір зберіг дві назви (Корфу по-венеціанські, Керкіра по-грецьки), італійські традиції тісно переплетені з духом стародавньої Еллади.
Крім споконвічно грецької назви, острів Корфу має багато інших назв: святий, смарагдовий, зелений, райський і т.п. І всі вони в рівній мірі справедливі. На маленькому острівці, який можна об'їхати на машині всього за 1 день (42 км. довжина і 17 км. ширина в найширшому місці) знаходяться близько 950 православних храмів і монастирів. Оливкові дерева тут утворюють навіть не гаї, а цілі ліси. Така велика кількість дерев - заслуга венеціанців, тому що, коли острів Керкіра належав Венеції, венеціанці платили гроші за кожне посаджене оливкове дерево. Завдяки такому розумному кроку, острів не тільки перетворився в зелений рай, але є одним з лідерів у виробництві оливкової олії. Найкраща олія виробляється в селі Макрадес. Зараз на острові кожне оливкове дерево на обліку і має свого власника.
Корфу - єдиний з грецьких островів, де прижився китайський іммігрант - кумкват. З нього роблять різні лікери, варення, джеми, солодощі або ж просто просочують в сиропі. Варто обов'язково побувати на екскурсії на фабриці з виробництва різноманітних виробів з кумквата «Мавроматіс», подивитися фільм про процес виробництва, продегустувати продукцію і, звичайно ж, щось придбати в якості сувенірів і подарунків.
На смарагдовому острові живе справжній чарівник - Святий Спиридон Триміфутський. За рік він зношує кілька пар черевичків, тому що завжди чує молитви віруючих і поспішає на допомогу. Весь острів знаходиться під заступництвом Святого Спиридона, він не раз рятував жителів від лих, хвороб, голоду і від навалу турків (Корфу - єдиний грецький острів, який вони не змогли завоювати). Тільки французам вдалося підкорити цей острів, вони повели себе як справжні варвари: нещадно вирубували дорогоцінні дерева. Щоправда панування їх було недовгим- Федір Ушаков подарував жителям острова незалежність і свободу, за що в столиці йому встановили пам'ятник, і, завдяки своєму праведному життю, він був зарахований до лику святих.
Місто Керкіра (Корфу) було побудовано венеціанцями, а тому його сміливо можна назвати Венецією без води. Вплив італійського стилю відчувається в архітектурі будівель. В Керкірі варто подивитися на палац грецької королівської династії, на фортецю і, звичайно ж, побродити по мальовничих та затишних вуличках.
Вплив Італії позначився і на кулінарні пристрасті греків, тому на острові дуже популярні піца (майже така сама, як в Італії), паста, італійське морозиво (за 100-бальною шкалою на 99 ідентично італійському) і італійські десерти: тірамісу, панна кота і т.д. Втім, грецькі страви (мусака, грецький салат, сир фета, ягня на рожні, свіжозловлена риба, креветки, омари, соус дзадзикі і т.д.) просто чудові. Серед місць, гідних уваги, на острові можна відзначити палац Ахіллеон, в якому жила австрійська імператриця Єлизавета Баварська, а згодом - кайзер Вільгельм, монастир Богородиці «Живоносне джерело» з чудотворною іконою в Палеокастриці і гора Пандократор, Мишачий острів і т.д.
Пляжі на острові піщані, є з дрібною галькою або з великими каменями, один з найкращих пляжів знаходиться в Палеокастриці. Відстань між містами Сідарі, Рода, Ахараві, Кассіопеї, Керкіри та ін. невелика, вона легко долається на автобусі або таксі.
Цей острів можна описати однією фразою: «шматочок раю, що омивається двома морями, Іонічним і Адріатичним».
